Від Бродвею до Сцени 6: прем'єра «Кролячої нори» в «Дикому театрі»

У Бекки та Хові є все, про що можна мріяти. Аварія забирає їхнього п'ятирічного сина, і звичне життя обвалюється. Бекка наштовхується на холод чоловіка, втомлюється від витівок сестри й материних нотацій. Несподівано вона починає спілкуватися з Джейсоном — підлітком, який був за кермом того дня.

Кожен у цій історії проживає ту саму втрату по-своєму. Хтось не ховає сліз, хтось замикається в собі. А питання за всіма стоїть одне: як жити далі, коли попередній світ знищено?

«Кролячу нору» (англ. Rabbit Hole) написав американець Девід Ліндсі-Ебер, якого доти знали радше за химерні комедії. До серйозної драми його підштовхнула порада наставниці, драматургині Марші Норман: писати про те, що лякає. Сам батько, Ліндсі-Ебер обрав найстрашніше — родину, яка втратила дитину.

П'єсу замовив каліфорнійський театр South Coast Repertory, а вперше її показали на Pacific Playwrights Festival 2005 року. За рік «Кроляча нора» вийшла на Бродвей у Manhattan Theatre Club: Бекку зіграла Синтія Ніксон і отримала за цю роль «Тоні». А 2007-го п'єса здобула Пулітцерівську премію — хоча журі премії її навіть не висувало. Жоден із трьох офіційних фіналістів не набрав потрібних голосів правління, і нагороду віддали твору поза списком.

2010 року «Кроляча нора» стала фільмом. Сценарій знову написав сам Ліндсі-Ебер, а зняв стрічку Джон Кемерон Мітчелл — режисер, якого доти знали за зухвалим мюзиклом «Hedwig and the Angry Inch» і відвертим «Shortbus». Тиха камерна драма про сімейне горе стала для нього різкою зміною інтонації.

Бекку зіграла Ніколь Кідман і отримала номінацію на «Оскар»; вона ж була співпродюсеркою фільму. Поряд із нею грав Аарон Екгарт, а Майлзу Теллеру роль підлітка Джейсона дала дебют у кіно.

Сама назва відсилає до «Аліси в Дивокраї»: падіння в кролячу нору відкриває інший, перевернутий світ. У п'єсі цей образ оживає в коміксі про паралельні всесвіти, де існує щасливіша версія тебе — та, яку трагедія обійшла.

«Для мене, як і для кожного українця сьогодні, втрата не є метафорою. Ми втрачаємо людей, спокій, звичний ритм існування. Але й здобуваємо: незалежність, ідентичність, віру в майбутнє, яка стала свідомим вибором. Психологи кажуть, що усвідомлення втрати приходить пізніше за саму втрату. Здається, ми як нація зараз якраз у цьому проміжку», — каже режисер вистави Юрій Радіонов.

«Кроляча нора» для мене про те, як люди поряд проживають одне й те саме по-різному, і як сім'я може бути одночасно місцем, де ти ламаєшся, і єдиним місцем, де тебе можуть зібрати назад».

Головну роль Бекки виконує Шорена Шонія — українська акторка грузинського походження, акторка театру та кіно, лауреатка премії «Київська пектораль» за найкращий акторський дебют та за найкращу жіночу роль другого плану. Народившись у Батумі, вона здобула акторську освіту в Харківській державній академії культури, працювала в багатьох українських театрах.

Варто відзначити, що «Кроляча нора» об'єднала не лише творчий, але й сімейний тандем Шорени Шонії та режисера вистави Юрія Радіонова. Незабаром вони також розпочнуть спільну викладацьку діяльність: Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв оголосила, що саме Радіонов і Шонія стануть майстрами нового бакалаврського курсу режисури. 

Тож майбутні студенти КМАЕЦМ можуть побачити свої майбутніх наставників в дії – чудовий шанс оцінити майстерність майстрів.

У виставі також бере участь Мирослава Літвинська, яка увірвалася в цей театральний сезон із виставою «ДІМ» Андрія Жолдака. Якби Teatr.Media складав рейтинг акторських відкриттів сезону, Мирослава без сумніву була б серед головних претенденток на місце у топі списку.

У виставі також грають Іван Жилюк, Поліна Філіппова, Любов Доброноженко, Геннадій Пятов і Вадим Охоцький.

Драматург — Девід Ліндсі-Ебер
Переклад — Роман Градашук
Режисер — Юрій Радіонов
Художниця — Рая Ідрісова
Продюсерка — Ярослава Кравченко
Помічниця режисера — Діана Бубнова

Прем'єра: 26 і 27 червня 2026 року

Майданчик: Сцена 6 (метро «Голосіївська»), «Дикий театр»

До зустрічі на Сцені 6!