Ексклюзивність заходу визначали відразу декілька факторів. По-перше, театр Франка до цього часу не організовував екскурсії для відвідувачів. Враховуючи, що МК проходив у надзвичайно атмосферному місці — декораційному цеху — саме тут можна відчути, що таке “трушний” театр. Автомобіль початку 20 століття, пінопластова голова Леніна, величезна кількість картин, масок, різноманітного посуду та реквізиту, величина простору, та навіть легкий запах клею та фарб відразу занурюють вас в атмосферу творчості.
По-друге, художній керівник театру, пан Євген Нищук, який вітав гостей першого МК, зазначив, що театр має серйозні плани щодо декораційного цеху. Зовсім скоро його може бути перетворено на додатковий простір, своєрідну експериментальну “Сцену під химерами”, на якій молоді й не тільки митці зможуть втілювати свої творчі задуми. Таким чином, учасники МК можуть стати справжніми свідками історії змін театру.
Пан Євген також зазначив, що МК є важливим для театру, оскільки команда франківців хотіла б бачити довкола театру справжнє ком’юніті, глядачів, які глибоко цікавляться театром в цілому, дають активний зворотний зв’язок і долучаються до творення сучасного театру Франка.
У щирості слів пана Євгена ми особисто не маємо жодного сумніву, театр Франка сьогодні й справді є хедлайнером змін усього українського театру, а успіх його вистав — це не просто ефект “ТікТоку”, як дехто вважає сьогодні.
Але повернімося до самого МК. Його ведучою є пані Юлія Грищенко. Юлія — справжня людина театру, а декораційний цех — її друга домівка. В розмові з нами, поки учасниці МК займалися фарбуванням масок та нанесенням декоративних елементів, Юлія розповіла, що її знайомство з театром Франка відбулося, коли їй було 12 років.
“У 12 років я потрапила на виставу “Тев’є-Тевель”, у якій грав легендарний Богдан Сильвестрович Ступка. Я плакала й сміялася разом із залом, і тоді зрозуміла, що хочу працювати тут”.
Так і сталося. Понад 30 років Юлія працює в театрах. Театр Лесі Українки, Молодий театр, Театр юного глядача. Сьогодні Юлія створює сценічну красу в театрі Франка.
Допомогли організувати МК та підтримують реновацію театру й партнери заходу — компанія "Decoratorskyi”, яка на благодійній основі надала для майстер-класу фарби “Little Greene”, а до цього так само підтримала театр матеріалами для фарбування стін у фойє.
Олена Маякова, представниця компанії, так само як і Юлія Грищенко, є справжньою фанаткою своєї справи. Виявляється, кожен колір, кожна фарба, які використані для фарбування стін у театрі Франка, мають свою історію та зв’язок із Британією, де наприкінці 18 століття була заснована сама компанія-виробник фарб.
На цьому можна було би зробити ремарку й сказати “на правах реклами”, але ні. Ця ремарка про участь бізнесу в реновації театру Франка — це не реклама, а слова поваги до тих, хто активно долучається своєю працею і коштами до спільної справи. Зокрема, пані Олена відмітила партнерів театру, Архітектурне бюро “ФОРМА”, та його дизайнерку й керівницю пані Ірину Мірошникову, яка безкоштовно підготувала та впроваджує план оновлення інтер’єру театру.
Про плани театру Франка та кооперацію з бізнесом ми детально говорили на подкасті “Станції Театральної”.
Але повернімося до самого МК.
Маска є неодмінним атрибутом театру з дня його виникнення. Грецька, Венеційська, Японська традиції створення масок є широко відомими у світі. Чи є така власна традиція в Україні?
Ми задали це питання пану Євгену та Юлії та отримали майже однакові відповіді. По-перше, маска в українському театрі використовується з першого дня його творення. Зокрема, уважні відвідувачі виставки “105 років – 105 вистав”, яка триває в театрі сьогодні, можуть помітити маску на експонованих історичних афішах та фото театру.
Цікаво, що навіть у день проведення МК, 29 березня, на сцені театру Франка ввечері головним реквізитом вистави “Слуга двох панів” є маска.
Власну українську історію маски також можна зв’язати з народними обрядовими традиціями. Усім, хто цікавиться унікальною традицією маланкування, ми рекомендуємо до перегляду проєкт “Маланка” від Ukraїner.
Що ж чекало на учасників МК?
Юлія Грищенко та її команда заздалегідь підготували для учасників маски, які готові до розпису. Щоб не створювати “спойлер” для тих, хто завітає на наступні МК 5-го та 6-го квітня, ми не будемо розповідати, як саме готується маска, ви почуєте це від Юлії.
Скажімо лише, що основне завдання учасників самого майстер-класу – нанести фарби та декоративні прикраси на маски. Усі маски мають різні форми. Учасники можуть обрати ту маску, яка їм до вподоби, а головне – в повній мірі застосувати свою фантазію до прикраси самої маски, оскільки, окрім декількох фото вже готових масок та інтернету, усе решта – ваша необмежена творчість.
У розмові Юлія Грищенко зазначила, що вона навмисне не хотіла задавати рамки для творчості й давати чіткі шаблони, оскільки завдання майстер-класу – це вивільнити творчу енергію, повністю поринути в процес. І справді, щось у цьому є, адже в процесі декорування масок інколи в залі, де перебувало 20 дівчат-учасниць, панувала повна, зосереджена тиша.
Усі учасники майстер-класу залишають свій предмет творчості собі й упевнені, що збережуть цю маску на згадку про свій похід до театру Франка на виставу. А можливо, колись театр організує справжній маскарад, і ми побачимо ці маски не лише на фото тут.
Бажаємо успіхів команді театру Франка. Дякуємо за запрошення та закликаємо всіх відвідати виставку “105 років – 105 вистав”! І, звісно, бажаємо вам вдалого полювання на квитки до театру.
Адже театр – це завжди магія, яку варто пережити хоча б раз.
Автор тексту: Максим Сидоренко
Фото: Микита Делюков